Лейшманіоз

• Москіт завбільшки від двох до трьох міліметрів може заразити людей лейшманією, що спричиняє лейшманіоз. Інфекція також може передаватися через переливання крові, статевий акт і під час вагітності.
• Москіти найактивніші на світанку в період з добовими температурами вище за 18 ⁰C.
• У Європі щороку заражається приблизно 2,5 мільйона собак.
• Також ризику зараження піддаються люди з порушенням імунної системи. Щороку хворіє приблизно один мільйон людей.
• Найвищий рівень захворюваності на півдні Європи, але хвороба також почала поширюватися на центральну Європу (Франція) і східну Європу.
• Деякі породи (боксери, кокер-спанієлі, німецькі вівчарки, ротвейлери) сприйнятливіші до цієї інфекції, ніж інші породи.

Клінічні ознаки в собак

• Зустрічаються часто: збільшення лімфатичних вузлів, втрата маси, втрата апетиту, блідість слизових оболонок, підвищення температури, блювання, діарея, надмірне сечовипускання, сильна спрага.
• Шкіра (шкірні прояви): дерматит, випадання шерсті, ураження поверхні шкіри, висип.
• Очі: запалення країв повік, рогівки й кон’юнктиви.
• Інші проблеми: ураження губ, носа й статевих органів, кульгання, кровотеча з носа.

Клінічні ознаки в котів

• Осередкові ураження на голові й задніх лапах.
• Ураження очей.
• Ураження слизової оболонки ясен або язика.
• Збільшення лімфатичних вузлів.

Коти хворіють лише спорадично. За останні 25 років у Європі зареєстровано лише сто випадків захворювання.

Зараженню лейшманіозом найкраще запобігти за допомогою препаратів, які швидко діють у разі контакту й відганяють переносників, у цьому разі москітів. Так діють піретроїди, і перметрин — один з них. Цей розчин для точкового нанесення містить перметрин. Згідно з інструкціями виробника, його слід застосовувати з інтервалом від трьох до чотирьох тижнів.